Португальського художника Артура Бордало справедливо називають майстром вуличного мистецтва "з мотлоху і брухту". Сам автор патетично називає себе Бордало Другий – його дідусем був відомий португальський художник-живописець Реал Бордало.

Свої графіті молодий митець малює не на стінах будинків, і не на асфальті, а з гори художньо зібраного сміття. Його яскраві інсталяції стали окрасою багатьох міст Європи і світу – від Лондона, Берліна, Піттсбурга до рідного митцеві Лісабона.

Творіння цього майстра навряд чи вдасться комусь забрати у власну домашню колекцію, щоб потім хизуватися ексклюзивом перед друзями. Навпаки – вони доступні всім і кожному, ними захоплюються поціновувачі прекрасного і просто випадкові перехожі.

Власний почерк

У кожному витворі можна безпомилково вгадати неповторний почерк художника. Замість малювати ескізи майбутніх творінь, майстер починає роботу із "полювання" за матеріалом. Натхнення і сировину для своїх робіт він шукає по закинутих фабриках та подвір'ях.

Майбутнім шедевром може стати будь-що: габаритні промислові відходи, рештки будівельного сміття, старі автомобільні шини, а іноді й частини корпусу самих автомобілів. З усього цього непотребу багата фантазія і умілі руки майстра вимальовують цілісні картини.

Улюблений образ митця

Улюбленими образами вуличного художника є звірі. На стінах міст виростають чудернацькі птахи, страхітливі хижаки, безневинні гризуни, гігантські рептилії і такі ж моторошні комахи.

Свою місію португалець вбачає в тому, аби зобразити природу за допомогою матеріалів, які, зазвичай, становлять для неї згубну загрозу; перетворити бруд на красу – щоб сміття, яке викликає відразу і валяється під ногами в одних, стало натхненням і мистецтвом для інших.