Закоханий у ліру з дитинства

Вперше, як звучить ліра, Гордій почув ще дитиною. Тоді ця музика так полонила його та настільки сильно врізалась у пам’ять, що, коли він виріс, то захотів неодмінно придбати й собі такий інструмент. Щоправда, дізнавшись ціну, зрозумів, що йому, "бідному студенту", таке ексклюзивне замовлення буде не по кишені.

Вже навчаючись у академічній гімназії, майбутній масйтер захопився музикою, часто грав із друзями на вулиці та особливо перейнявся автентичними мотивами. Так, одного разу товариш запропонував спробувати йому самотужки виготовити ліру, і Гордій без вагань погодився. Техніку, як працювати з деревом, підказали хлопцеві знайомі з кобзарського цеху. І як тільки він прийнявся за роботу, одразу почала ширитися слава про майстра-лірника зі Львова, тож замовлення на унікальний інструмент почали надходити ще до того, як Гордій упорався зі своїм власним.

У чому унікальність лір Гордія Старуха

Гордій Старух для виготовлення своїх лір принципово не замовляє ексклюзивних порід дерев, а весь матеріал шукає у міських парках та серед мотлоху старих меблів. Подеколи увесь процес може зайняти не один рік, оскільки дуже важливо, щоб деревина була добре просушеною. Сама ж робота вимагає неабиякої витримки та уваги до деталей – потрібна цілковита гармонія, оскільки один хибний рух, і все може піти нанівець.

Кожен наступний інструмент Гордія є неповторним, оскільки звучить по-новому та є кращим за попередній. Єдине, що в них є спільним, – це своєрідний "фірмовий" знак, а саме ручки у формі спіралі замість звичних S-подібних. Як каже майстер, це "спіраль життя" – улюблений символ із його снів, що якимось містичним чином ніби береже традиції та зв'язок поколінь.